• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Запобігання та протидія булінгу

.

.

.

.

.

.

.

.

.

19.01.2019 набув чинності Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (далі – Закон) прийнятий Верховною Радою України 18.12.2018.

Відповідно до Закону були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Закону України «Про освіту» (офіційний текст закону розміщений на веб-ресурсі zakon.rada.gov.ua).

КУпАП доповнено статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу»:

частина 1. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

санкція 1. тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

частина 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

санкція 2. тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

частина 3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

санкція 3. тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

частина 4. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

санкція 4. тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

частина 5. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

санкція 5. тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Крім цього, внесено зміни:

- до статті 221 КУпАП відповідно до чого підвідомчість щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене статтею 173-4 належить судам;

- до статті 255 КУпАП відповідно до чого право складати протокол про адміністративне правопорушення передбачені статтею 173-4 мають органи Національної поліції.

- до статті 184 КУпАП, де абзац перший частини третьої доповнено словами та цифрами «крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу», тобто частина третя цієї статті має такий вигляд:

«Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, -».

Отже, за адміністративні правопорушення, пов’язані з булінгом (цькуванням) учасника освітнього процесу, вчинені дітьми віком до 16 років відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють за частинами третьою та четвертою статті 173-4 КУпАП.

Якщо розглянути визначення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, передбаченого частиною першою статті 173-4 КУпАП та пунктом 3-1 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», а саме:

«Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого»,

варто зазначити що видами насильства є:

-Психологічне (принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо);

-Фізичне (штовхання, підніжки, зачіпання, постійні бійки, стусани, ляпаси, «сканування тіла» тощо);

-Економічне (крадіжки, пошкодження чи знищення особистих речей чи одягу, вимагання грошей, їжі тощо);

-Сексуальне (принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, секстинг тощо).

Відповідно до статті 52 розділу VI Закону України «Про освіту» учасниками освітнього процесу є:

-здобувачі освіти;

-педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;

-батьки здобувачів освіти;

-фізичні особи, які провадять освітню діяльність;

-інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Згідно чинного законодавства:

-малолітня особа – особа віком до 14 років;

-неповнолітня особа – особа віком від 14 до 18 років;

-дитина – особа віком до 18 років.

Сторонами булінгу (цькування) учасника освітнього процесу можуть бути:

1) постраждала особа – дитина / правопорушник – дорослий

2) постраждала особа – дитина / правопорушник – дитина

3) постраждала особа – дорослий / правопорушник – дитина

Також слід наголосити, що такі діяння, які вчиняються із застосуванням засобів електронних комунікацій визначаються як кібербулінг.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення за булінг (цькування) учасника освітнього процесу можуть бути:

1)пояснення особи яку притягують до відповідальності на адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-4 КУпАП;

2)пояснення потерпілої особи;

3)пояснення свідків (очевидців);

4)пояснення батьків або осіб, які їх заміняють;

5)пояснення шкільних психологів, соціальних педагогів, педагогів. представників адміністрації закладів освіти та інших учасників освітнього процесу;

6)лист-клопотання керівника закладу освіти;

7)висновки експертів, якщо у результаті вчинення проступку була завдана фізична чи психічна шкода;

8)речові докази (зіпсовані речі, техніка тощо);

9)письмові документи;

10)інформація, збережена на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо).

Зміни до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон).

Законом визначаються типові ознаки булінгу (цькування), а саме:

-систематичність (повторюваність) діяння;

-наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

-дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону до повноважень керівника закладу освіти в частині запобігання та протидії булінгу (цькуванню) учасника освітнього процесу належать:

- забезпечення створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

1) з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

2) розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

3) забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

4) повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Постраждала особа чи її представник, а також інші учасники освітнього процесу можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Також можна звернутися за телефонами:

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 ( з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

Уповноважений з прав дитини при Президентові України 044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

Національна поліція 102.

Управління ювенальної превенції

Департаменту превентивної діяльності НПУ

Зразок заяви про випадок Булінг (цькування)